Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут телекомунікацій,радіоелектроніки та електронної техніки Кафедра РЕПС Звіт про виконання лабораторної роботи №1 з дисципліни “Методи генерування та формування сигналів” на тему: «Дослідження режимів роботи генератора з зовнішнім збудженням»  Мета роботи: метою роботи є ознайомлення з можливими режимами роботи активного елемента (лампи) в схемі генератора з зовнішнім збудженням їх залежністю від ряду факторів: напруг на електродах і характеристик навантаження. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Генератором з зовнішнім збудженням (ГЗЗ) називають каскад передавача, в якому енергія джерела живлення перетворюється в енергію високочастотних (ВЧ) коливань, що передається до споживача, при подачі на вхід сигналу збудження. ГЗЗ складається з : активного елемента (АЕ), вхідного і вихідного кіл узгодження (КУ), навантаження ГЗЗ Zн. В радіопередавачах ГЗЗ можуть виконувати різні функції, наприклад: підсилення потужності ВЧ коливань ( підсилювач ); помноження частоти коливань в ціле число разів ( помножувач ); формування модульованих ВЧ коливань ( модуляторів ). Функцію АЕ можуть виконувати наступні електронні пристрої: електронно-вакуумні прилади (діоди, тріоди, тетроди, пентоди тощо); напівпровідникові прилади (біполярні, польові транзистори, напівпровідни-кові лампи, діоди Ганна, лавинно-прольотні діоди, тунельні діоди тощо). На рис.3 показані найпростіші схеми транзисторного і лампового ГЗЗ. Робота АЕ визначається його статичними та динамічними характеристи-ками. Статичні характеристики (СХ), отримують при постійних напругах і струмах на електродах, дозволяють визначити струми в колах будь-яких електродів АЕ при довільних комбінаціях напруг між електродами. Динамічні характеристики (ДХ), отримують при ввімкненні АЕ в схему ГЗЗ характеризуються такими функціональними залежностями:

, де-
Динамічними характеристиками називають геометричне об’єднання робо-чих точок (крива лінія) активного елемента, ввімкненого в схему ГЗЗ, за один період вхідного коливання. В залежності від форми вихідного струму АЕ розрізняють режими роботи ГЗЗ: І-го роду і ІІ-го роду. В режимі І-го роду вихідний струм за своєю формою повторює вихідну напругу. При цьому розмах вхідної напруги не повинен виходити за межі прямолінійної ділянки динамічної прохідної характеристики (ДПХ). В режимі роботи ІІ-го роду вихідний струм не повторює форму вхідної напруги. Напруга зміщення вибрана таким чином, що струм існує на протязі частини періоду напруги збудження. Половину тривалості вихідного струму, вираженої в градусах, називають кутом відсічки (. З точки зору наявності сіткових струмів і форми імпульсів вихідного (анодного) струму розрізняють наступні режими ІІ-го роду: буферний (БР); недонапружений (НР); критичний (КР); слабоперенапружений (ПР); сильноперенапружений (СПР). Буферний режим - це робота АЕ без струмів керуючої сітки. Робоча ділянка при цьому повинна знаходитись у межах від‘ємних напруг анодно-сіткової характеристики. Недонапружений режим - це робота АЕ при малих сіткових струмах, які є меншими в порівнянні з анодним струмом і суттєво не спотворюють його форми. Перенапружений режим - це робота АЕ при великих сіткових струмах, які спотворюють форму анодного струму. В залежності від величини провалу вершини анодного струму розрізняють слабоперенапружений (провал незнач-ний) і сильноперенапружений (провал вершини досягає основи імпульса). Критичний режим (або граничний режим) розділяє недонапружений і перенапружений режими. Для цього режиму характерне сплющення вершини імпульсу анодного струму (враховуючи реальні характеристики). Максимальну потужність генератор віддає в критичному режимі, а мак-симальний к.к.д. отримують в слабоперенапруженому режимі. Отримати кожний із перерахованих режимів можна, змінюючи напруги на будь-якому...